Krytyka / Krytiyka (AT Kniga, Ukraine)
Kritika magazine
The magazine of analytical essays, journalism and reviews "Krytyka" was founded in the fall of 1997 by a group of Ukrainian intellectuals on the initiative of the literary critic and cultural historian, professor of Harvard University Hryhoriy Grabovych, who then headed the newly created publication.
When creating the magazine, the editors of "Krytika" took as a model, on the one hand, the "New York Review of Books" and "Times Literary Supplement", and on the other hand, the magazine "Kultura", which was published by Jerzy Giedroyc in exile in Paris. From the very beginning, the editors set out to create a mechanism for professional, but at the same time, interdisciplinary discussion of the most important social, political and cultural problems of society in general, and especially of the domestic humanitarian community, both in current and historical aspects, designed for a wide range of Ukrainian intellectuals.
КРИТИКА
міжнародний огляд книжок та ідей
Часопис «Критика»
Часопис аналітичної есеїстики, публіцистики та рецензій «Критика» заснувала восени 1997 року група українських інтелектуалів за ініціятиви літературознавця та історика культури, професора Гарвардського університету Григорія Грабовича, який відтак очолив новостворене видання.
Створюючи часопис, редактори «Критики» брали за взірець, з одного боку, «New York Review of Books» і «Times Literary Supplement», а з другого – часопис «Kultura», що його видавав у паризькій еміґрації Єжи Ґедройць. Від самого початку редакція заходилася створювати механізм фахового, але водночас розрахованого на широкі кола українських інтелектуалів міждисциплінарного обговорення найістотніших соціяльних, політичних і культурних проблем суспільства взагалі, а надто вітчизняної гуманітарної спільноти і в актуальному, і в історичному аспектах.
До першого складу редакційної колеґії увійшли критик і публіцист Микола Рябчук (відповідальний редактор часопису від початку й до 2000 року), літературознавець Соломія Павличко, економіст Олександр Савченко, культуролог Вадим Скуратівський, історик Олексій Толочко. Згодом членами редколеґії стали письменник Юрій Андрухович, польський критик і публіцистка Боґуміла Бердиховська, політолог Володимир Кулик, історики Ярослав Грицак, Юрій Шаповал, а також професори Гарвардського університету Ігор Шевченко та Сергій Плохій, професор Олександр Мотиль із Університету Ратґерса та германіст і перекладач Юрко Прохасько зі Львова.
Протягом років, що часопис виходить у світ, його редакції та дописувачам за підтримки передусім Українського наукового інституту Гарвардського університету, Фонду катедр українознавства, Міжнародного фонду «Відродження», а також низки інших допомогових фундацій вдалося створити справді унікальну трибуну суспільного діялогу, подати взірець ліберального інтелектуального дискурсу.
Найзапекліші та найцікавіші дискусії викликала свого часу «креольська концепція», що її Микола Рябчук обстоював у книжках «Від Малоросії до України», «Дилеми українського Фауста» і «Дві України», перебіг правописної реформи та її публічної рецепції, обговорення перспектив феміністичної ідеології та ґендерних студій в Україні, феномен «національних містифікацій» (від Осіяна й «Слова о полку Ігоревім» до «Калевали» та «Велесової книги») і творення нового літературного канону, чому присвячено ґрунтовні розвідки професора Грабовича.
На сторінках часопису гостро дискутували проблеми академічних стандартів, поширення корупції та практики плаґіяту в українській науці, колізії історичної пам’яті, «амнезії й амністії», зокрема з огляду на оцінки й інтерпретації Голодомору 1933 року, ювілеїв Володимира Щербицького, Переяславської ради, Волинської різанини 1943 року, «Великої Вітчизняної війни» тощо, а також із огляду на контроверсійні питання, пов’язані з відживленням в українському суспільстві совєтської ностальгії та ксенофобії (зокрема, антисемітської, антипольської, антизахідницької й антиросійської риторики) і поширенням серед культурних еліт ґрунтівсько-нативістичних настроїв.
KRITIKA
mizhnarodnij ogljad knizhok ta idej
Chasopis «Kritika»
Chasopis analitichnoji esejistiki, publitsistiki ta retsenzij «Kritika» zasnuvala voseni 1997 roku grupa ukrajinskikh intelektualiv za initsijativi literaturoznavtsja ta istorika kulturi, profesora Garvardskogo universitetu Grigorija Grabovicha, jakij vidtak ocholiv novostvorene vidannja.
Stvorjujuchi chasopis, redaktori «Kritiki» brali za vzirets, z odnogo boku, «New York Review of Books» i «Times Literary Supplement», a z drugogo – chasopis «Kultura», scho jogo vidavav u parizkij emigratsiji Jezhi Gedrojts. Vid samogo pochatku redaktsija zakhodilasja stvorjuvati mekhanizm fakhovogo, ale vodnochas rozrakhovanogo na shiroki kola ukrajinskikh intelektualiv mizhdistsiplinarnogo obgovorennja najistotnishikh sotsijalnikh, politichnikh i kulturnikh problem suspilstva vzagali, a nadto vitchiznjanoji gumanitarnoji spilnoti i v aktualnomu, i v istorichnomu aspektakh.
Do pershogo skladu redaktsijnoji kolegiji uvijshli kritik i publitsist Mikola Rjabchuk (vidpovidalnij redaktor chasopisu vid pochatku j do 2000 roku), literaturoznavets Solomija Pavlichko, ekonomist Oleksandr Savchenko, kulturolog Vadim Skurativskij, istorik Oleksij Tolochko. Zgodom chlenami redkolegiji stali pismennik Jurij Andrukhovich, polskij kritik i publitsistka Bogumila Berdikhovska, politolog Volodimir Kulik, istoriki Jaroslav Gritsak, Jurij Shapoval, a takozh profesori Garvardskogo universitetu Іgor Shevchenko ta Sergij Plokhij, profesor Oleksandr Motil iz Universitetu Ratgersa ta germanist i perekladach Jurko Prokhasko zi Lvova.
Protjagom rokiv, scho chasopis vikhodit u svit, jogo redaktsiji ta dopisuvacham za pidtrimki peredusim Ukrajinskogo naukovogo institutu Garvardskogo universitetu, Fondu katedr ukrajinoznavstva, Mizhnarodnogo fondu «Vidrodzhennja», a takozh nizki inshikh dopomogovikh fundatsij vdalosja stvoriti spravdi unikalnu tribunu suspilnogo dijalogu, podati vzirets liberalnogo intelektualnogo diskursu.
Najzapeklishi ta najtsikavishi diskusiji viklikala svogo chasu «kreolska kontseptsija», scho jiji Mikola Rjabchuk obstojuvav u knizhkakh «Vid Malorosiji do Ukrajini», «Dilemi ukrajinskogo Fausta» i «Dvi Ukrajini», perebig pravopisnoji reformi ta jiji publichnoji retseptsiji, obgovorennja perspektiv feministichnoji ideologiji ta gendernikh studij v Ukrajini, fenomen «natsionalnikh mistifikatsij» (vid Osijana j «Slova o polku Іgorevim» do «Kalevali» ta «Velesovoji knigi») i tvorennja novogo literaturnogo kanonu, chomu prisvjacheno gruntovni rozvidki profesora Grabovicha.
Na storinkakh chasopisu gostro diskutuvali problemi akademichnikh standartiv, poshirennja koruptsiji ta praktiki plagijatu v ukrajinskij nautsi, koliziji istorichnoji pam’jati, «amneziji j amnistiji», zokrema z ogljadu na otsinki j interpretatsiji Golodomoru 1933 roku, juvilejiv Volodimira Scherbitskogo, Perejaslavskoji radi, Volinskoji rizanini 1943 roku, «Velikoji Vitchiznjanoji vijni» toscho, a takozh iz ogljadu na kontroversijni pitannja, pov’jazani z vidzhivlennjam v ukrajinskomu suspilstvi sovjetskoji nostalgiji ta ksenofobiji (zokrema, antisemitskoji, antipolskoji, antizakhidnitskoji j antirosijskoji ritoriki) i poshirennjam sered kulturnikh elit gruntivsko-nativistichnikh nastrojiv.
