Невiдомо, на чому тримається чутливiсть "Антени", але це 80 спроб упiймати коливання повiтря, вловити перетiкання в просторi невидимих радiохвиль, вiдчути на дотик час, у якому ми живемо, яким ми дихаємо, який ми проговорюємо. Час, кожен доторк до якого лишає опiк. Час, у якому приватнi щоденниковi записи можуть виявитися воєнною хронiкою, а бiблiйнi iсторiї - ранковими новинами.
За словами Сергiя Жадана, "Антена" - це поетичний звiт за останнi два роки. Фактично складається так, що цими роками вiршi пишуться як своєрiдний поетичний щоденник. I "Антена" в такому контекстi є органiчною складовою трилогiї, двома попереднiми частинами якої є "Життя Марiї" та "Тамплiєри". Цi книги краще й читати, на мою думку, в такiй послiдовностi - вони одна одну доповнюють та розвивають".
Nevidomo, na chomu trimajetsja chutlivist "Anteni", ale tse 80 sprob upijmati kolivannja povitrja, vloviti peretikannja v prostori nevidimikh radiokhvil, vidchuti na dotik chas, u jakomu mi zhivemo, jakim mi dikhajemo, jakij mi progovorjujemo. Chas, kozhen dotork do jakogo lishaje opik. Chas, u jakomu privatni schodennikovi zapisi mozhut vijavitisja vojennoju khronikoju, a biblijni istoriji - rankovimi novinami.
Za slovami Sergija Zhadana, "Antena" - tse poetichnij zvit za ostanni dva roki. Faktichno skladajetsja tak, scho tsimi rokami virshi pishutsja jak svojeridnij poetichnij schodennik. I "Antena" v takomu konteksti je organichnoju skladovoju trilogiji, dvoma poperednimi chastinami jakoji je "Zhittja Mariji" ta "Tamplijeri". TSi knigi krasche j chitati, na moju dumku, v takij poslidovnosti - voni odna odnu dopovnjujut ta rozvivajut".
