Понад усе Сонья мрiяла податися в мандри разом зi своїм дядечком Гендрiком. Донедавна з мандрами її пов'язувала лише фiбула, знайдена ним на Лофотенських островах - подарунок на конфiрмацiю. Та не встигла вона нею намилуватися, як за тисячолiтньою прикрасою прийшов такий собi Еспен... I не лише забрав те, що в нього поцупив дядечко Гендрiк, а й прихопив Сонью iз собою в Йотундальський лiс - мiсце не для людей. Так розпочалася її перша мандрiвка, в якiй вона мала остерiгатися не лише войовничих вiкiнгiв i тролiв, а й ображеного змiя Яльмара. Подейкують, вiн пожиратиме на своєму шляху все, доки не знайде людину...
Most of all, Sonya dreamed of going on a journey with her uncle Hendrik. Until recently, she was only connected to the journey by a fibula found by him on the Lofoten Islands - a gift for confirmation. But before she had time to fall in love with it, a certain Espen came for the thousand-year-old jewelry...And he not only took what Uncle Hendrik had stolen from him, but also took Sonya with him to the Jotundal Forest - a place not for humans. Thus began her first journey, in which she had to beware not only of warlike Vikings and trolls, but also of the offended snake Hjalmar. Rumor has it, he will devour everything in his path until he finds a human...
Ponad use Sonja mrijala podatisja v mandri razom zi svojim djadechkom Gendrikom. Donedavna z mandrami jiji pov'jazuvala lishe fibula, znajdena nim na Lofotenskikh ostrovakh - podarunok na konfirmatsiju. Ta ne vstigla vona neju namiluvatisja, jak za tisjacholitnoju prikrasoju prijshov takij sobi Espen... I ne lishe zabrav te, scho v nogo potsupiv djadechko Gendrik, a j prikhopiv Sonju iz soboju v Jotundalskij lis - mistse ne dlja ljudej. Tak rozpochalasja jiji persha mandrivka, v jakij vona mala osterigatisja ne lishe vojovnichikh vikingiv i troliv, a j obrazhenogo zmija Jalmara. Podejkujut, vin pozhiratime na svojemu shljakhu vse, doki ne znajde ljudinu...