"Це тиха нiч, мiй астронавте" - коротка повiсть, у формi дитячого щоденника. Головна героїня - семирiчна дiвчинка Iя, вона записує нотатки впродовж перших десяти днiв росiйського вторгнення в Україну. В оповiдi є деталi повсякденного життя Iї пiд час вiйни, її турботи, мрiї та переконання. Нотатки Iї - рiзноманiтнi емоцiй: вiд страху до розгубленостi, вiд радостi до вiдчаю. Юнi читачi дiзнаються, як мiняється Iєне життя, i хто допомагає їй триматися у цей складний час, коли iсторiя повторюється i змiнюється назавжди. В книжцi ще є вигаданий астронавт, який допомагає Iї триматися. Iїн щоденник починається 24 лютого i триває до 5 березня, iлюструючи першi 10 днiв вiйни".
"Я вагалася, чи писати менi цю книжку. Адже я живу в США, а мої родичi, тато i мама, тьотя i дядя, кузини i друзi - всi живуть в Українi. Та я зрозумiла, що цi тяжкi почуття ми дiлимо разом. Ми, люди, вiдчуваємо серцем, коли тяжко комусь iз рiдних. Я почала писати свiй щоденник, немов я дiвчинка семи рокiв, бо саме так я почувалася в серцi. За приклад менi був щоденник мого дiдуся Євгена Пiчка, який написав вiршований мемуар-щоденник про захист України i про Другу свiтову вiйну", - Оксана Лущевська, авторка книжки, сучасна українська дитяча письменниця.
"Вiйна - складна тема для дитячої лiтератури. Але для наших дiтей це не iсторiя, а реальнiсть, яку треба навчитися переживати. I книжки можуть у цьому допомогти. Якими мають бути книжки про вiйну? Як на мене, чесними, дуже простими у викладi, з багатьма iлюстацiями, з сильними героями та з надiєю. Сподiваюся, що дiвчинка Iя та астронавт з книжки Оксани Лущевської стануть пiдтримкою для багатьох українських дiтей", - Свiтлана Павелецька, спiвзасновниця видавництва #книголав.
"Tse tikha nich, mij astronavte" - korotka povist, u formi ditjachogo schodennika. Golovna gerojinja - semirichna divchinka Ija, vona zapisuje notatki vprodovzh pershikh desjati dniv rosijskogo vtorgnennja v Ukrajinu. V opovidi je detali povsjakdennogo zhittja Iji pid chas vijni, jiji turboti, mriji ta perekonannja. Notatki Iji - riznomanitni emotsij: vid strakhu do rozgublenosti, vid radosti do vidchaju. Juni chitachi diznajutsja, jak minjajetsja Ijene zhittja, i khto dopomagaje jij trimatisja u tsej skladnij chas, koli istorija povtorjujetsja i zminjujetsja nazavzhdi. V knizhtsi sche je vigadanij astronavt, jakij dopomagaje Iji trimatisja. Ijin schodennik pochinajetsja 24 ljutogo i trivaje do 5 bereznja, iljustrujuchi pershi 10 dniv vijni".
"Ja vagalasja, chi pisati meni tsju knizhku. Adzhe ja zhivu v SSHA, a moji rodichi, tato i mama, totja i djadja, kuzini i druzi - vsi zhivut v Ukrajini. Ta ja zrozumila, scho tsi tjazhki pochuttja mi dilimo razom. Mi, ljudi, vidchuvajemo sertsem, koli tjazhko komus iz ridnikh. Ja pochala pisati svij schodennik, nemov ja divchinka semi rokiv, bo same tak ja pochuvalasja v sertsi. Za priklad meni buv schodennik mogo didusja Jevgena Pichka, jakij napisav virshovanij memuar-schodennik pro zakhist Ukrajini i pro Drugu svitovu vijnu", - Oksana Luschevska, avtorka knizhki, suchasna ukrajinska ditjacha pismennitsja.
"Vijna - skladna tema dlja ditjachoji literaturi. Ale dlja nashikh ditej tse ne istorija, a realnist, jaku treba navchitisja perezhivati. I knizhki mozhut u tsomu dopomogti. Jakimi majut buti knizhki pro vijnu? Jak na mene, chesnimi, duzhe prostimi u vikladi, z bagatma iljustatsijami, z silnimi gerojami ta z nadijeju. Spodivajusja, scho divchinka Ija ta astronavt z knizhki Oksani Luschevskoji stanut pidtrimkoju dlja bagatokh ukrajinskikh ditej", - Svitlana Paveletska, spivzasnovnitsja vidavnitstva #knigolav.