"Я вибачаюся, але вiйна почалась".
З таких слiв для письменника Владислава Iвченка почалося 24 лютого. День, коли життя змiнилося назавжди. Вже в черзi до вiйськкомату вiн усвiдомив, що у нього тепер є власна iсторiя про початок вiйни. "У моєї бабусi була така, у моїх батькiв - не було, i я був певен, що не буде i в мене".
"Пiсля 24-го" - це добiрка оповiдань та ритмiзованої прози про вiйну, фiксацiя того, що ми пережили i переживаємо зараз. Про тих, хто готовий померти за свободу, i тих, хто готовий виживати будь-якою цiною, про коханцiв та закоханих, про втрати, такi гiркi, що хочеться вити вiд болю, i про смiх, який тримає при здоровому глуздi. Про зраду i страх, про тих, хто в тилу, i тих, хто на фронтi. Щось узяте з життя, щось - вигадане. Попереджаю: дуже часто те, що здаватиметься вам реальною iсторiєю, виявиться вигадкою, i навпаки. Автор не намагається зараз вiдрефлексувати все, що вiдбувається, чи дати вiдповiдi на всi тi питання, якi у нас виникли пiсля 24-го, бо, зрештою, це й неможливо в наш час. Попри це лiтература - все ж надiйний спосiб проговорити i приборкати свої страхи, як i поповнити запаси ненавистi, яка нам ще знадобиться для перемоги.
Владислав Iвченко - письменник, автор роману "2014", збiрки оповiдань.
"Iгри пам'ятi" та циклу про пригоди найкращого сищика Iвана Карповича Пiдiпригори.
"Ja vibachajusja, ale vijna pochalas".
Z takikh sliv dlja pismennika Vladislava Ivchenka pochalosja 24 ljutogo. Den, koli zhittja zminilosja nazavzhdi. Vzhe v cherzi do vijskkomatu vin usvidomiv, scho u nogo teper je vlasna istorija pro pochatok vijni. "U mojeji babusi bula taka, u mojikh batkiv - ne bulo, i ja buv peven, scho ne bude i v mene".
"Pislja 24-go" - tse dobirka opovidan ta ritmizovanoji prozi pro vijnu, fiksatsija togo, scho mi perezhili i perezhivajemo zaraz. Pro tikh, khto gotovij pomerti za svobodu, i tikh, khto gotovij vizhivati bud-jakoju tsinoju, pro kokhantsiv ta zakokhanikh, pro vtrati, taki girki, scho khochetsja viti vid bolju, i pro smikh, jakij trimaje pri zdorovomu gluzdi. Pro zradu i strakh, pro tikh, khto v tilu, i tikh, khto na fronti. Schos uzjate z zhittja, schos - vigadane. Poperedzhaju: duzhe chasto te, scho zdavatimetsja vam realnoju istorijeju, vijavitsja vigadkoju, i navpaki. Avtor ne namagajetsja zaraz vidrefleksuvati vse, scho vidbuvajetsja, chi dati vidpovidi na vsi ti pitannja, jaki u nas vinikli pislja 24-go, bo, zreshtoju, tse j nemozhlivo v nash chas. Popri tse literatura - vse zh nadijnij sposib progovoriti i priborkati svoji strakhi, jak i popovniti zapasi nenavisti, jaka nam sche znadobitsja dlja peremogi.
Vladislav Ivchenko - pismennik, avtor romanu "2014", zbirki opovidan.
"Igri pam'jati" ta tsiklu pro prigodi najkraschogo sischika Ivana Karpovicha Pidiprigori.
