Творчий доробок Михайла Iвченка (1890-1939) належить до малодослiджених сторiнок сучасного лiтературознавства, адже його твори майже шiстдесят рокiв не перевидавалися. У 1919 р. вийшла друком перша збiрка новел письменника "Шуми веснянi". Пiсля публiкацiї у 1929 р. роману "Робiтнi сили" та сумнозвiсного процесу СВУ вiн був позбавлений можливостi займатися лiтературною працею.
Полемiчний роман "Робiтнi сили" порушує питання становлення української iнтелiгенцiї, культури та розвитку нацiї в умовах тоталiтарної держави. Головний герой твору, iнтелiгент-українець професор Савлутинський, повноправно бере участь у твореннi нової епохи, залишаючись при цьому духовно незалежним вiд будь-якого iдеологiчного тиску. Поглиблення його поглядiв на розвиток суспiльства, нацiї, людини вiдбувається внаслiдок постiйних роздумiв, дискусiй та внутрiшньої боротьби.
Tvorchij dorobok Mikhajla Ivchenka (1890-1939) nalezhit do malodoslidzhenikh storinok suchasnogo literaturoznavstva, adzhe jogo tvori majzhe shistdesjat rokiv ne perevidavalisja. U 1919 r. vijshla drukom persha zbirka novel pismennika "Shumi vesnjani". Pislja publikatsiji u 1929 r. romanu "Robitni sili" ta sumnozvisnogo protsesu SVU vin buv pozbavlenij mozhlivosti zajmatisja literaturnoju pratseju.
Polemichnij roman "Robitni sili" porushuje pitannja stanovlennja ukrajinskoji inteligentsiji, kulturi ta rozvitku natsiji v umovakh totalitarnoji derzhavi. Golovnij geroj tvoru, inteligent-ukrajinets profesor Savlutinskij, povnopravno bere uchast u tvorenni novoji epokhi, zalishajuchis pri tsomu dukhovno nezalezhnim vid bud-jakogo ideologichnogo tisku. Pogliblennja jogo pogljadiv na rozvitok suspilstva, natsiji, ljudini vidbuvajetsja vnaslidok postijnikh rozdumiv, diskusij ta vnutrishnoji borotbi.
