Софiя Андрухович - авторка, яка вмiє заглядати в душу до своїх персонажiв. Вона створює їх такими глибокими, неочевидними, переконливими, що, познайомившись з ними вперше, не забудеш їх та й навряд чи вiдпустиш, а може, то вони не вiдпускатимуть тебе. Тож перевидання двох раннiх книжок Софiї Андрухович: збiрки оповiдань "Жiнки їхнiх чоловiкiв" та повiстi "Старi люди" з iлюстрацiями Олени Стельмах - це повернення до iсторiй непересiчних i водночас буденних жiнок i чоловiкiв, частiше все-таки жiнок. Це iсторiї про тiлеснiсть та iдентичнiсть, про межi та їхню вiдсутнiсть, про любов i проживання, злиття й вiдокремлення, пошук себе та в собi, спокусу, спокушання i вiдторгнення. Це калейдоскоп жiнок, яких мрiєш зустрiти i хочеш уникати, а також iсторiя однiєї пари, у якої були роки за плечима, та не було старостi, лиш велика любов i вмiння бути тут i зараз, проживаючи кожну мить разом.
Sofija Andrukhovich - avtorka, jaka vmije zagljadati v dushu do svojikh personazhiv. Vona stvorjuje jikh takimi glibokimi, neochevidnimi, perekonlivimi, scho, poznajomivshis z nimi vpershe, ne zabudesh jikh ta j navrjad chi vidpustish, a mozhe, to voni ne vidpuskatimut tebe. Tozh perevidannja dvokh rannikh knizhok Sofiji Andrukhovich: zbirki opovidan "ZHinki jikhnikh cholovikiv" ta povisti "Stari ljudi" z iljustratsijami Oleni Stelmakh - tse povernennja do istorij neperesichnikh i vodnochas budennikh zhinok i cholovikiv, chastishe vse-taki zhinok. Tse istoriji pro tilesnist ta identichnist, pro mezhi ta jikhnju vidsutnist, pro ljubov i prozhivannja, zlittja j vidokremlennja, poshuk sebe ta v sobi, spokusu, spokushannja i vidtorgnennja. Tse kalejdoskop zhinok, jakikh mrijesh zustriti i khochesh unikati, a takozh istorija odnijeji pari, u jakoji buli roki za plechima, ta ne bulo starosti, lish velika ljubov i vminnja buti tut i zaraz, prozhivajuchi kozhnu mit razom.
