Петро Шекерик-Доників (1898-?) - відомий гуцульський громадський діяч, збирач фольклорно-етнографічних матеріалів, самодіяльний актор, публіцист і письменник, талановитий майстер слова.
Справжнім літературним шедевром Петра Шекерика-Доникового є його роман "Дідо Иванчік", написаний у кінці 30-х років ХХ століття, в якому автор правдиво зображує життя гуцулів - духовний і матеріальний світ горян від давніх часів і аж до початку ХХ століття. Але тяжка доля судилася цьому твору і його авторові. З приходом радянської влади Петра Шекерика-Доникового переслідували, перешкоджали писати, вилучили вже написану першу частину роману. І все ж автору вдалося дописати свій найбільший літературний твір, остання сторінка якого датована 20 квітня 1940 року. А через три тижні його заарештували.
Після суду невільницька дорога письменника пролягла до Сибіру, де й загубилися сліди вірного сина Гуцульщини. За висловом польського письменника Станіслава Вінценза, Петро Шекерик-Доників "був людиною талановитою, якщо не геніальною, і створив твір, який... буде гордістю саморідного письменства і пам’ятником старої мови, якому немає рівного...".
Petro Shekerik-Donikiv (1898-?) - vidomij gutsulskij gromadskij dijach, zbirach folklorno-etnografichnikh materialiv, samodijalnij aktor, publitsist i pismennik, talanovitij majster slova.
Spravzhnim literaturnim shedevrom Petra Shekerika-Donikovogo je jogo roman "Dido Ivanchik", napisanij u kintsi 30-kh rokiv KHKh stolittja, v jakomu avtor pravdivo zobrazhuje zhittja gutsuliv - dukhovnij i materialnij svit gorjan vid davnikh chasiv i azh do pochatku KHKh stolittja. Ale tjazhka dolja sudilasja tsomu tvoru i jogo avtorovi. Z prikhodom radjanskoji vladi Petra Shekerika-Donikovogo peresliduvali, pereshkodzhali pisati, viluchili vzhe napisanu pershu chastinu romanu. І vse zh avtoru vdalosja dopisati svij najbilshij literaturnij tvir, ostannja storinka jakogo datovana 20 kvitnja 1940 roku. A cherez tri tizhni jogo zaareshtuvali.
Pislja sudu nevilnitska doroga pismennika proljagla do Sibiru, de j zagubilisja slidi virnogo sina Gutsulschini. Za vislovom polskogo pismennika Stanislava Vintsenza, Petro Shekerik-Donikiv "buv ljudinoju talanovitoju, jakscho ne genialnoju, i stvoriv tvir, jakij... bude gordistju samoridnogo pismenstva i pam’jatnikom staroji movi, jakomu nemaje rivnogo...".
