This book is an attempt to rethink the biography of Lesya Ukrainka, in which illness and creativity, Ukraine and "foreigner", politics and literature, classics and modernity, love and death are intertwined. Illness and writing. The birth of creativity from the trauma experienced at the bedside of the terminally ill Merzhynskyi. Spiritual and intellectual closeness to Drahomanov. Relations with Kobylyanskaya as a metaphor for women's culture. Fatum of artistic madness, which she knew in moments of creative elevation. Travels in Europe and sanatorium tourism. The status of "otherness" as the recognition of a "new woman" and a "foreigner" in the homeland. "Own" through the prism of historical and cultural exoticism. All this enabled Larisa Kosach-Kvittsa to follow her own path and become a prophetess of the emerging 20th century. In the last year of her life, Lesya Ukrainka confessed to her mother: "...only a woman can write Mavka's story." But the truth is that all her works could have been written only by a woman who lived and created mit Todesverachtung, that is, in contempt of death.
Ця книжка - спроба переосмислити бiографiю Лесi Українки, у якiй переплелися хвороба i творчiсть, Україна i "чужина", полiтика й лiтература, класика i сучаснiсть, любов i смерть.
Хвороба i письмо. Народження творчостi з травми, пережитої бiля лiжка смертельно хворого Мержинського. Духовна й iнтелектуальна близькiсть до Драгоманова. Стосунки з Кобилянською як метафора жiночої культури. Фатум мистецького божевiлля, який пiзнала в моменти творчого пiднесення. Подорожi Європою i санаторiйний туризм. Статус "iнакшостi" як визнання "нової жiнки" й "чужинки" на батькiвщинi. "Своє" крiзь призму iсторичної та культурної екзотики. Усе це дало Ларисi Косач-Квiтцi змогу йти власним шляхом i стати пророчицею народжуваного ХХ столiття.
В останнiй рiк життя Леся Українка зiзнавалася матерi: "...iсторiю Мавки може тiлько жiнка написати". Але правда в тому, що всi її твори могла написати лише жiнка, яка жила i творила mit Todesverachtung, тобто зневажаючи смерть.
Тамара Гундорова - українська лiтературознавиця й культурологиня. Докторка фiлологiчних наук, професорка, завiдувачка вiддiлу теорiї лiтератури Iнституту лiтератури iменi Т. Г. Шевченка НАН України, член-кореспондент НАН України. Авторка знакових книжок "Femina melancholica. Стать i культура в ґендернiй утопiї Ольги Кобилянської", "Пiслячорнобильська бiблiотека. Український лiтературний постмодернiзм", "Франко i/не Каменяр", "Кiтч i лiтература. Травестiї", Транзитна культура. Симптоми постколонiальної травми" тощо. Друкувалася в Австралiї, США, Канадi, Японiї, Нiмеччинi, Польщi, Чехiї, Китаї, Швецiї та в iнших країнах. Стажувалася в Колумбiйському унiверситетi, у Гарвардi, унiверситетах Торонто, Саппоро та унiверситетi Монаша (Австралiя). Викладала в США, Канадi, Нiмеччинi.
Лiтературознавство, без iлюстрацiй, є фото.
Tsja knizhka - sproba pereosmisliti biografiju Lesi Ukrajinki, u jakij pereplelisja khvoroba i tvorchist, Ukrajina i "chuzhina", politika j literatura, klasika i suchasnist, ljubov i smert.
Khvoroba i pismo. Narodzhennja tvorchosti z travmi, perezhitoji bilja lizhka smertelno khvorogo Merzhinskogo. Dukhovna j intelektualna blizkist do Dragomanova. Stosunki z Kobiljanskoju jak metafora zhinochoji kulturi. Fatum mistetskogo bozhevillja, jakij piznala v momenti tvorchogo pidnesennja. Podorozhi Jevropoju i sanatorijnij turizm. Status "inakshosti" jak viznannja "novoji zhinki" j "chuzhinki" na batkivschini. "Svoje" kriz prizmu istorichnoji ta kulturnoji ekzotiki. Use tse dalo Larisi Kosach-Kvittsi zmogu jti vlasnim shljakhom i stati prorochitseju narodzhuvanogo KHKh stolittja.
V ostannij rik zhittja Lesja Ukrajinka ziznavalasja materi: "...istoriju Mavki mozhe tilko zhinka napisati". Ale pravda v tomu, scho vsi jiji tvori mogla napisati lishe zhinka, jaka zhila i tvorila mit Todesverachtung, tobto znevazhajuchi smert.
Tamara Gundorova - ukrajinska literaturoznavitsja j kulturologinja. Doktorka filologichnikh nauk, profesorka, zaviduvachka viddilu teoriji literaturi Institutu literaturi imeni T. G. Shevchenka NAN Ukrajini, chlen-korespondent NAN Ukrajini. Avtorka znakovikh knizhok "Femina melancholica. Stat i kultura v gendernij utopiji Olgi Kobiljanskoji", "Pisljachornobilska biblioteka. Ukrajinskij literaturnij postmodernizm", "Franko i/ne Kamenjar", "Kitch i literatura. Travestiji", Tranzitna kultura. Simptomi postkolonialnoji travmi" toscho. Drukuvalasja v Avstraliji, SSHA, Kanadi, Japoniji, Nimechchini, Polschi, Chekhiji, Kitaji, Shvetsiji ta v inshikh krajinakh. Stazhuvalasja v Kolumbijskomu universiteti, u Garvardi, universitetakh Toronto, Sapporo ta universiteti Monasha (Avstralija). Vikladala v SSHA, Kanadi, Nimechchini.
Literaturoznavstvo, bez iljustratsij, je foto.
