Анатолiй Дiмаров (Анатолiй Гарасюта - 1922-2014) народився в Миргородi на Полтавщинi в учительськiй сiм'ї. Коли родину розкуркулили, заради безпеки дiтей батьки розлучилися. Його мати вказала що чоловiк помер, змiнила документи й дала дiтям своє дiвоче прiзвище."Мiстечковi iсторiї" - це серiя невеличких повiстей, у яких автор висуває низку морально-етичних проблем життя українцiв за радянських часiв.Жива мова, цiкавi герої та сюжет занурюють у свiт українського села, починаєш розумiти людей довкола. Автор не робить своїх героїв iдеальними - вони такi, якими є звичайнi люди зi своїми вподобаннями й недолiками.Героям повiстей притаманнi висока громадська активнiсть, готовнiсть прийти на допомогу, вмiння обстоювати свої життєвi переконання. Такi герої, як Панас Юхимович, Загурко, Кобзик - люди безпринципнi й нестiйкi. Пiшовши на компромiс iз власною совiстю, вони самоiзолювалися, збайдужiли до всього, крiм свого добробуту.
Anatolij Dimarov (Anatolij Garasjuta - 1922-2014) narodivsja v Mirgorodi na Poltavschini v uchitelskij sim'ji. Koli rodinu rozkurkulili, zaradi bezpeki ditej batki rozluchilisja. Jogo mati vkazala scho cholovik pomer, zminila dokumenti j dala ditjam svoje divoche prizvische."Mistechkovi istoriji" - tse serija nevelichkikh povistej, u jakikh avtor visuvaje nizku moralno-etichnikh problem zhittja ukrajintsiv za radjanskikh chasiv.Zhiva mova, tsikavi geroji ta sjuzhet zanurjujut u svit ukrajinskogo sela, pochinajesh rozumiti ljudej dovkola. Avtor ne robit svojikh gerojiv idealnimi - voni taki, jakimi je zvichajni ljudi zi svojimi vpodobannjami j nedolikami.Gerojam povistej pritamanni visoka gromadska aktivnist, gotovnist prijti na dopomogu, vminnja obstojuvati svoji zhittjevi perekonannja. Taki geroji, jak Panas Jukhimovich, Zagurko, Kobzik - ljudi bezprintsipni j nestijki. Pishovshi na kompromis iz vlasnoju sovistju, voni samoizoljuvalisja, zbajduzhili do vsogo, krim svogo dobrobutu.
