"Iryna Slavinska describes from her own experience the realities of the city during the war. And how "peaceful" or "rear" regions must adaptto the realities of war. This book is about shifting priorities, relative safety, historical memory, a sense of home, city, and people being connected to each other. About how the war robbed us of peace, friends, homes, but unexpectedly deprived us of everything superfluous - things, hopes, fears. We became more frank, sharper and at the same time much stronger."Like once" will never happen again, but "after victory" will definitely come.
Iрина Славiнська з позицiї власного досвiду описує реалiї мiста часiв вiйни. I те, як "мирнi" чи "тиловi" регiони мусять адаптуватисядо воєнних реалiй. У цiй книжцi йдеться про змiну прiоритетiв, вiдносну безпеку, iсторичну пам'ять, вiдчуття дому, мiста й людей, якi пов'язанi мiж собою. Про те, як вiйна вкрала в нас спокiй, друзiв, оселi, але несподiвано й позбавила всього зайвого - речей, сподiвань, страхiв.Ми стали вiдвертiшими, рiзкiшими й водночас значно сильнiшими."Як колись" уже нiколи не буде, але точно настане "пiсля перемоги".
Irina Slavinska z pozitsiji vlasnogo dosvidu opisuje realiji mista chasiv vijni. I te, jak "mirni" chi "tilovi" regioni musjat adaptuvatisjado vojennikh realij. U tsij knizhtsi jdetsja pro zminu prioritetiv, vidnosnu bezpeku, istorichnu pam'jat, vidchuttja domu, mista j ljudej, jaki pov'jazani mizh soboju. Pro te, jak vijna vkrala v nas spokij, druziv, oseli, ale nespodivano j pozbavila vsogo zajvogo - rechej, spodivan, strakhiv.Mi stali vidvertishimi, rizkishimi j vodnochas znachno silnishimi."Jak kolis" uzhe nikoli ne bude, ale tochno nastane "pislja peremogi".